
ЛЬВІВ НЕ ПАРИЖ
Днями, біжучі на роботу я звернув у вагу на військову вантажівку ГАЗ 66, яка на швидкості 40 км на годину пронеслась по Городоцькій. в самому центрі міста, біля досі ще не відкритого готелю «Київ». І мене це обурило через цілий ряд причин. По-перше через те що Львів виявився не-«маленьким Парижом». В центрі Парижа, як відомо, як і у більшості європейських міст рух важкого та габаритного транспорту заборонено. В цю категорію попадають навіть поза шляховики, мовляв вони своєю вагою нищать дороги, та надміру загазовують свіже паризьке повітря. В Парижі я не був, але був у Дрездені, Дюссельдорфі та Мюнхені (Німеччина), Боцені та Вероні (Італія), Цюриху та Берні (Швейцарія) – там подібні правила, а відтак і ставлення до доріг та повітря. По-друге в найближчому майбутньому перспективи того, щоб він став «маленьким Парижом» я не бачу. Чому? Тому що у тому що міські дороги розбиті не лише, через вину водіїв, які «проганяють» своїх важковаговиків по не пристосованим для цього дорогам. Скажіть, а де вони мають їхати, якщо фактично в центрі міста розташовані військові частини та навіть тюрма? Інша справа що водії не дотримуються специфічності руху – чим більша швидкість та вага важковоза, тим швидше дорога перетворюється на бездоріжжя.
Далі – гроші та якість капремонту та будівництва нових доріг. Якщо виникає потреба капремонту, то його хтось має здійснювати за певні гроші. Якщо перевести в євро суму, яка була виділена з міського бюджету минулого року на ремонт міських доріг, то отримаємо приблизно 4,5 млн. євро. Ці гроші пішли орієнтовно на ремонт 120 кв. м доріг. Чи багато? Спробуємо підрахувати. До прикладу 1 км дороги автостради Львів-Ужгород (категорія 1А, 4 смуги з роздільним обладнанням) коштує близько 5 млн. євро, а будівництво 1 км. дороги гіршої якості (категорії 3А) – 1,5 -- 2 млн. євро.

Враховуючи суму в 4,5 млн.євро, можна було б побудувати лише 2-3 км. нормальних асфальтних доріг, або 1 км дороги найвищої категорії якості. А от з бруківкою, і то менше -- дороги «під старовину» коштують значно дорожче аніж дороги найвищої категорії 1А, але попри те, напрошується висновок, що 12 км. доріг за 4,5 млн євро добре не збудуєш. Крім грошей маємо і інший «аспект» -- якість виконання робіт будівельниками. Якщо звернути увагу то щороку ті самі ремонтні бригади ремонтують ті ж самі проблемні ділянки, що їх ремонтували попереднього року. Секрет побаченого простий -- як в неформальних розмовах зізнаються самі будівельники, ремонтувати добре не вигідно, мовляв наступного року роботи тоді не буде. Також вони не приймають аргумент про те що роботи по ремонту доріг у Львові вистачить мінімум на найближчі років 15-20. Мабуть звичка, а зі звичками, відомо важко боротись, особливо шкідливими.

Аналогічна ситуація із дорогами і по за межами Львова. Наразі нормальною дорогою можна назвати мабуть лишень трасу Київ-Чоп. Натомість міжнародна автомагістраль М-09 (Львів - Рава Руська), концесійна автодорога Львів-Краковець (міжнародний транспортний коридор №3 Берлін-Вроцлав-Львів-Київ) та . траси Львів-Краківець, Львів- Рава-Руська та міжнародна автотраса Львів-Шегині критики просто не витримують.

Для повноти картини, варто згадати і про екологію та чистоту вулиць. Зокрема в березні 2008 року в 80 містах Німеччини були введені екологічні зони, в‘їзд в які заборонено для автотранспорту, викиди якого не відповідають нормам Євро 2(червона зона), Євро 3(жовта зона), Євро 4 та Євро 5(зелена зона). Екозона охоплює наразі лише центр міста. Чому німці ввели нові такі правила? Тому що освідомили, що їхні діти мають дихати свіжим повітрям. Зрозуміло що у нас до введення таких стандартів далеко, але справа насправді не в державному регулюванні, а в свідомості водіїв. Так, каталізатори мають переважно нові автомобілі, але і з вихлопної труби «автодідусів», якщо їх добре доглядати не вилітатиме чорний дим, який отруює повітря, яким всі дихають.
Також сумним насправді видається надпис на в‘їзді до Львова зі сторони Київської траси «Дякуємо за незасмічені узбіччя». Хіба нормальні люди викидають недопалки та побутове сміття посеред власної хати? Хіба не в стані ми все це самі змінити?
Валентин Концевич
